Короткий огляд
прісноводних риб
Полісся та України.




Електровудочки




та сітки - ГЕТЬ !!!



 село Катюжанка, річка Здвиж


Пічкур.




 Пічкур.

Ця невелика рибка – найлегша здобич початківця рибалки. По-перше, водиться майже повсюдно: у великих і малих річках, у старицях, озерах і навіть у мулистих ставках. По-друге, годується, як правило, на дрібних місцях (від 30 до 150 см). По-третє, завжди тримається великими зграями і не дуже лякається людини. І по-четверте, рідко коли зривається з гачка – так жадібно і «сумлінно» клює. Пічкур має циліндричне тіло, покрите порівняно великою лускою без слизу. Рот у нього маленький, нижній, оснащений двома шкірястими вусиками. У забарвленні переважають сірі тони: спина зеленувато-бура; сріблясті боки поцятковані безліччю дрібних синюватих або чорнуватих плям; черевце злегка жовтувате. Спинний і хвостовий плавці з темними крапками: інші – сірі. Звичайні розміри пічкура 12-15 см у довжину при вазі 50-80 г. Рідкісні екземпляри досягають довжини 20-22 см. Нереститься в квітні-червні, відкладаючи липку блакитнувату-ікру порціями на дрібних місцях на дно і на рослинність. Харчується головним чином крихітними тваринами організмами – личинками комара-толкунця, рачками, комахами, іноді видобуває з піску і мулу частинки гнилих рослинних речовин. Свіжу рослинну їжу уникає, так що на хліб, зерна і каші зовсім не клює. Улюблені місця проживання мілководні перекати і ямки в хрящуватому дні. Ловлять пічкура найлегшою поплавковою вудкою, наживлюючи гачок шматочком червоного черв’яка або двома-трьома мотилями. Особливо добутливий лов «в забрід» у замутненій воді. Робиться це так: вище перекату, де тримаються пічкурі, заходять у воду і ногами каламутять її. З цієї каламуті, пічкур, не боячись, піднімається вгору і часом навіть тикає носом в чоботи рибалки. Вудять пічкура відразу після льодоходу і до перших заморозків. Особливо активно він клює ранньої весни. У цей час можна на одному місці зловити 150-200 штук. Влітку його краще вудити на зорях: вночі пічкур не клює зовсім. У листопаді йде на зимівлю, забираючись в густі зарості водної рослинності. Однак минь нерідко дістає його і там. Взагалі пічкур – ласе блюдо всіх хижаків. Тому ловлять його в основному для наживки. Хоча він хороший і в усі, і в смаженому вигляді – м’ясо у нього біле і смачне.




Огляд регіону : село Катюжанка , Вишгородський район , Київська область , 07313 , Україна.
E-mail: selo@07313.in.ua

Всі матеріали на сайті викладені виключно з ознайомчою, довідковою та освітньою метою.
Адміністрація сайта не претендує на їх авторство та не несе відповідальності за їх зміст.